avangard-pressa.ru

ІІІ. Хеджування ф’ючерсних угод. Спекуляція на біржових торгах - Экономика

Хеджування — це біржове страхування від несприятливих коливань цін, що ба­зується на різниці в динаміці цін реальних товарів та цін ф'ючерсних контрактів на цей же товар. Хеджування на біржі здійснюють підприємства, приватні особи, які є учасниками ринку реальних товарів, виробники, переробники і продавці.

Хеджування, яке проводиться споживачем, - це захисна стратегія від небажаного цінового коливання та можливості повної втрати. Такі ж самі функції Хеджування і на ф'ючерсних ринках. Це усвідомлена спроба зменшити ціновий ризик, прита­манний купівлі, продажу або навіть утриманню наявного ринкового товару.[28]

Отже, хеджування - це тип доповнення зазвичай комерційної діяльності про­мислових і торговельних фірм операціями на ф'ючерсній біржі, зумовленими по­требами виробництва і торгівлі. Конкретна мета, ступінь і форми такого допов­нення залежать від багатьох чинників. За технікою здійснення oneрацій хеджування їх поділяють на два типи: хеджування продажем (коротке), хеджування купівлею (довге).

Рух спекулятивного капіталу є найпростішим методом усунення виникаючих диспропорцій, оскільки рушійним мотивом спекуляції є одержання прибутку від різниці в цінах.

Хеджування продажем - це продаж на строковій біржі ф'ючерсних контрактів виробником або торговцем, які купили рівну кількість реального товару на виз­начений строк для забезпечення страхування від ризику падіння цін з моменту поставки реального товару. До нього вдаються фермери, посередники (торговці), які купують (перепродують) сировину для переробних підприємств та ін.

Так, торговець-перепродавець купує велику кількість сезонного товару (зер­но, цукор та інші) в очікуваний порівняно короткий строк для того, щоб потім забезпечити повну і своєчасну поставку реального товару за замовленнями своїх споживачів (переробних підприємств). Я кию до моменту поставки закуплених ним товарів ціни на них стануть нижчими, він може зазнати збитків. Щоб цього не трапилося, він страхує себе, вдаючись до хеджування.

Тобто, щоб уникнути збитків або звести ризик до мінімуму, торговець-перепродавець одночасно із закупівлею реального товару на якийсь строк на біржі або безпосередньо у виробників проводить хеджування продажу, тобто укладає на біржі угоду на продаж ф'ючерсних контрактів, що передбачають поставку такої ж кількості товару. Якщо такий торговець перепродає свій товар споживачам, припустімо, за більш низькою ціною, ніж він купив його, він має збитки на ре­альному товарі. Але водночас з цим він викуповує раніше продані ним ф'ючерсні контракти за більш низькою ціною, в результаті чого одержує прибуток.

Хеджування купівлею (довге хеджування) - це придбання ф'ючерсних контрактів з метою страхування цін на продаж рівної кількості реального товару, яким торго­вець не володіє, з поставкою в майбутньому. Мета довгого хеджування полягає в тому, щоб уникнути будь-яких втрат, які можуть виникнути внаслідок підвищення цін на товар, уже проданий за фіксованою ціною, але ще не закуплений. Довге хеджування застосовується як засіб, що гарантує закупівельну ціну для торговців і фірм з перероблення і споживання сировини.

Наприклад, борошномельне підприємство уклало контракт на продаж борош­на за погодженою ціною з доставкою через два місяці. Але через відсутність складсь­ких приміщень воно вимушене відкласти закупівлю пшениці до часу поставки бо­рошна з урахуванням часу, необхідного для помелу зерна, пакування і транспор­тування своєї продукції.[45]

Ризикуючи, що на момент закупівлі пшениці ціни на неї можуть піднятися, підприємство купує достатню для покриття його угоди на борошно кількість ф'ю­черсних контрактів на пшеницю на строковій біржі. Якщо ціна пшениці підви­щиться до того часу, коли підприємство буде закуповувати зерно для помелу, воно втрачає на угоді з реальним товаром, але водночас продає свої ф'ючерси за більш високою ціною на строковій біржі і використовує одержаний прибуток на по­криття збитків за угодою з реальним товаром. Такий же результат буде досягнено і в разі, якщо ціни на пшеницю на момент закупівлі знизяться: борошномельне підприємство зазнає збитків на строковій біржі, але одержить прибуток при за­купці реального товару.

Залежно від мети хеджування розрізняють звичайне (чисте), арбітражне, се­лективне і випереджуюче. Крім того, існує рутинне хеджування (до нього звер­тається частина американських фермерів, які вирощують зерно і велику рогату худобу), збірне селективне хеджування, коригуюче (відкладання фіксації ціни) хеджування, хеджування, зумовлене недостатністю капіталу, та ін. Можливість використання різних способів хеджування з'являється з виникненням і станов­ленням ф'ючерсних ринків (строкових бірж).

Різниця між реальною ціною на товар у певному місці та ціною на певний ф'ючерсний контракт на той самий товар, називається базисом. Для того, щоб визначити базис, потрібно відняти ф'ючерсну ціну від реальної ціни:

реальна ціна — ф'ючерсна ціна = базис.

Коли говорять про базис, то це означає, що він стосується найближчого ф'ючерсного місяця (контрактного місяця, найближчого до поставки, якщо не зазна­чене інше).

Базис може бути або позитивним, або негативним — залежно від того, якою є реальна ціна, а саме: вона вища чи нижча, ніж ф'ючерсна ціна.

Хеджування з допомогою ф'ючерсних контрактів має свої переваги:

1. У процесі хеджування відбувається істотне зниження цінового ризику
торгівлі товарами та цінними паперами. Хеджування підвищує стабільність фінан­сової сторони бізнесу, зменшує коливання прибутків, що виникають у результаті зміни цін на сировину, курсів валют та інших чинників.

2. Хеджування не перетинається із звичайними операціями і дозволяє забезпечити постійний захист ціни без необхідності змінювати політику запасів.

3. Хеджування забезпечує гнучкість у плануванні, що підвищує ефективність управління надлишком запасів або їх дефіцитом.

4. Хеджування полегшує фінансування операцій через систему кредитних позичок банками, що створює довіру до кредитів, погашених ф'ючерсними контрактами.

Аналізуючи всі позитивні сторони хеджування, слід зазначити, що основним чин­ником, який визначає ефективність хеджування, є економічне становище «базис».

«Базис» - це різниця між ціною товарів на реальному ринку у його конкретному місці і в конкретний час та ціною товару на ф'ючерсному ринку.

Базис буває нульовим, позитивним і негативним. При позитивному базисі ціни реального ринку перевищують ціни ф'ючерсного. При негативному - навпаки. Якщо ціни обох ринків рівні, тоді маємо нульовий базис.

Підсумовуючи все вищесказане, все ж слід відзначити, що хеджування залишається важливим фінансовим інструментом захисту інтересів учасників торгів та зменшення біржового ризику.

Хеджування може здійснюватися також особливим видом біржових операцій — опціоном. Опціон - особливий вид біржової угоди з більшими обмеженнями, порівняно із звичайними ф'ючерсними операціями. Це стосується також і ризи­ку. Опціони забезпечують підстраховку не тільки від цінового ризику, а й від ризику втрати частини виручки в умовах невизначеності обсягів виробництва продукції. Найбільша невизначеність в обсягах виробництва є у сільському господарстві.[27]

2. Короткий хедж із розширенням базису на звичайному ринку. Ф'ючерсний контракт дозволяє отримати менше прибутку, ніж реальний ринок.

3.Довгий хедж із звуженням базису на звичайному ринку. Ф'ючерсний контракт дозволяє отримати менше прибутку, ніж реальний ринок.

4.Довгий хедж із розширенням базису на звичайному ринку. Ф'ючерсний кон­тракт дозволяє отримати великі прибутки або мінімальний збиток.

5.Короткий хедж із звуженням базису на зворотному ринку. Ф'ючерсний кон­тракт дозволяє отримати менші прибутки (або більші збитки), ніж реальний ринок.

6.Короткий хедж із розширенням базису на зворотному ринку. Ф'ючерсний контракт дозволяє отримати більше прибутку, ніж реальний ринок.

7.Довгий хедж із звуженням базису на зворотному ринку. Прибутки ф'ючерсного контракту значно перевищують прибутки реального ринку.

8.Довгий хедж із розширенням базису на зворотному ринку. Збитки ф'ючерсного контракту високі порівняно з реальним ринком.

Недоліки хеджування:

• базовий ризик підвищується через порушення асортименту товарів;

• значні витрати на операційні заходи, кліринг і маржу;

• обмежені ліміти цінових меж та якісно-функціональна несумісність реаль­ного і ф'ючерсного ринків.

Опціонна угода — це контракт між двома контрагентами, один з яких одержує премію і бере на себе зобов'язання продати або купити, а другий виплачує премію і одержує право купити або продати конкретний товар за конкретною ціною про­тягом встановленого часу. Премія тут виступає як додатковий прибуток для по­криття можливого ризику від зміни фактичної ціни порівняно з ціною контракту при його укладенні.

На біржі торгують опціонами на ф'ючерсні контракти, тобто, крім ціни і по­зиції (строку поставки), погоджених між сторонами за звичайним ф'ючерсним контрактом, контрагенти домовляються також і про премію (опціон), яку одна сторона виплачує другій.[46]

Отже, ціна опціону - це сума, що сплачується покупцем опціону його про­давцю.

Одна з головних відмінних особливостей опціонних угод полягає в тому, що покупець опціону, заплативши його вартість (премію) продавцю, набуває права на вибір — купити товар за домовленістю в контрактній ціні або відмовитися від його купівлі (наприклад, у випадку, коли він має можливість купити аналогічний товар дешевше). З цієї причини розглянутий вид угод одержав назву «опціонні угоди» (від лат. optio — вибір, право вибору). Право на вибір, назване ще правом відходу (авансом), має сторона — платник премії (опціону).

Сам термін опціон можна визначити як право купувати чи продавати певну цінність (товар або Ф'ючерсний контракт) на особливих умовах в обмін на випла­ту премії.

Існує кілька визначень опціону, розглянемо два з них.

І. Опціон - це право, але не обов'язок, купити (у випадку опціону на купів­лю) або продати (у випадку опціону на продаж) обговорений в опціоні об'єкт за встановленою ціною у визначений строк або упродовж певного періоду в обмін на виплату премії.

Товарні біржі торгують опиіонами на ф'ючерсні контракти для стабілізації і збе­реження цін на товарному ринку з метою забезпечення гарантій біржових операцій.

Премія (ціна) опціону складається із суми його внутрішньої і тимчасової вар­тості, на яку впливають нестабільність ситуації, різниця між ціною угоди і основ­ною ціною, відрізок часу до закінчення строку опціону. Внутрішня ціна - це різни­ця МІЖ РИНКОВОЮ ЦІНОЮ ПРОДУКЦІЇ І ЦІНОЮ УГОДИ

Опціон покупця має внутрішню вартість, якщо ціна угоди на нього нижча від ціни ф'ючерсного контракту, а опціон продавця — якщо перша перевищує другу.

Опціон покупця дає право його власнику придбати ф'ючерсний контракт за фіксованою ціною (ціною зіткнення). Покупець сподівається на зростання цін на ф'ючерсному ринку, що дасть можливість відшкодувати йому премію, заплачену за опціон.

Опціон продавця дає можливість продати ф'ючерсний контракт за фіксова­ною ціною (ціною зіткнення). Той, хто купив такий опціон, передбачає, що ціни на ф'ючерсному ринку знизяться до такого рівня, що перекриють премію за оп­ціон. Біржові посередники займаються продажем опціонів заради одержання премії опціону. Опціонні угоди, крім зниження ризику на біржовому ринку, мають також іншу мету:

• одержати вигоду внаслідок недооцінювання чи переоцінювання одного оп­ціону відносно другого при поточній кон'юнктурі ринку;

• здійснити операції з хеджування;

• підвищити прибуток з вкладених коштів.

Перепродаж ф'ючерсних контрактів, як форвардних, дає можливість у вели­ких масштабах здійснювати спекулятивні угоди.

Спекулянти - це численна група учасників ф'ючерсної торгівлі, які полегшу­ють торгівлю біржовими товарами і цінними паперами, беруть ризик хеджерів на себе, допомагають узгоджувати ціни, здійснюючи зусилля для встановлення оп­тимальних розрахункових цін між пропозицією та купівлею. Спекулянти впли­вають на підвищення ліквідності ринку, тобто створюють ринок швидкого про­дажу та купівлі.

Водночас присутність спекулянтів збільшує кількість учасників біржових торгів, підвищує конкуренцію. Діяльність спекулянтів допомагає стабілізувати ринок. Спекуляція на ф'ючерсних ринках, як і на реальних ринках може бути при­бутковою і збитковою. На відміну від спекулянтів реальними товарами у спеку­лянтів ф'ючерсних ринків виникає потреба у придбанні реальних товарів або цінних паперів, які б закрили ф'ючерсний контракт. Вони купують контракти з надією, що ціни зростуть, з метою перепродажу за умови високої ціни. Потенцій­ний прибуток залежить від розмірів ризику, який бере на себе спекулянт, та від прогнозу ринкової ситуації.

В основі спекулятивних, як і страхових (хеджування), біржових угод, ле­жить один і той самий принцип біржової гри - гра на підвищенні або зни­женні цін. Але їх різниця в тому, що спекулятивні угоди здійснюються посе­редниками (брокерами і дилерами), а хеджування - власниками (продавцями і покупцями) реального товару.

ВИСНОВКИ З ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ:

Отже, хеджування - це тип доповнення зазвичай комерційної діяльності про­мислових і торговельних фірм операціями на ф'ючерсній біржі, зумовленими по­требами виробництва і торгівлі. Конкретна мета, ступінь і форми такого допов­нення залежать від багатьох чинників. За технікою здійснення oneрацій хеджування їх поділяють на два типи: хеджування продажем (коротке), хеджування купівлею (довге).

висновки З ТЕМИ:

Ф'ючерсна біржова торгівля - один з найбільш динамічних секторів капіталістичного господарства, що розвивається. Особливо швидкими темпами вона розвивалася в післявоєнний період, то позначилося на збільшенні кількості біржових товарів, виникненні нових ф'ючерсних бірж.

Ф’ючерсна біржа — це своєрідний ринок фіктивного товарного капіталу, де по­купців та продавців цікавлять не товари, а можливість отримати позитивну різни­цю вартості цінних паперів через певний термін.

Фьючерский контракт - це погоджена угода між продавцем і покупцем про по­стачання певного товару в погоджений термін упродовж певного часу.

Протягом терміну дії контракту його ціна залежить від кон'юнктури на пев­ний товар. Покупці виграють при підвищенні цін, оскільки вони можуть отрима­ти товар за нижчою ціною. Продавці виграють від зниження цін, оскільки вони уклали контракт за вищою ціною.

Хеджування з допомогою ф'ючерсних контрактів має свої переваги:

- У процесі хеджування відбувається істотне зниження цінового ризику
торгівлі товарами та цінними паперами. Хеджування підвищує стабільність фінан­сової сторони бізнесу, зменшує коливання прибутків, що виникають у результаті зміни цін на сировину, курсів валют та інших чинників.

- Хеджування не перетинається із звичайними операціями і дозволяє забезпечити постійний захист ціни без необхідності змінювати політику запасів.

- Хеджування забезпечує гнучкість у плануванні, що підвищує ефективність управління надлишком запасів або їх дефіцитом.

- Хеджування полегшує фінансування операцій через систему кредитних позичок банками, що створює довіру до кредитів, погашених ф'ючерсними контрактами.

Основними ознаками ф'ючерсної торгівлі є:

· фіктивний характер угод, при якому купівля-продаж відбувається, але обмін товарів практично цілком відсутній. Метою угод є не витребувана, а мінова вартість товару;

· переважно непрямий зв'язок з ринком реального товару через хеджування, а не через постачання товару;

· повна уніфікація витребуваної вартості товару, представником якого потен­ційно служить біржовий контракт, що безпосередньо прирівняний до грошей і може обмінюватися на них у будь-який момент. У разі постачання за ф'ючерсним контрактом продавець має право поставити товар будь-якої якості і погодити в межах, установлених правилами біржі;

· повна уніфікація умов щодо кількості дозволеного до постачання товару, місця і термінів постачання;